В серці нашому проросли мальви,
Стільки болю в наших очах
Скільки сльоз кроваво-красних
пролито, Нікому не жаль

Він мав жити, він мав ще жити

І дівчина така молода
Як ви можете просто дивитись?
як згасає чиєсь життя..

Ми більше не кровні браття,
Ми - кровнії вороги.
Нема в нашій хаті щастя
Не залишитесь в спокої й ви!

Ми не просто діти країни,
Ми - серце, що не зупинити.
Ми не просто душа жовто синя,
Ми - квіти на вашій могилі.